Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання ?

    Як допомогти дитині не просто виконати сьогоднішнє домашнє завдання, але і навчити її обходитися без нашої допомоги ? 

 Комусь з дітей вистачить тиждень-другий, комусь – декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку у цьому процесі буде декілька етапів.
   Перший етап.  Ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з’ясувати, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії.
   Другий етап. Частину  роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідно відчуття успіху. Оцініть з нею результат. Після кожної самостійно й успішно виконаної частини ставте який-небуть значок, на приклад знак оклику або задоволене личко. Через якийсь час ви разом з дитиною переконаєтеся, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Головним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами.
   Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує усі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитесь неподалік, займаєтеся своїми справами. Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться. Перевіряйте зроблене. Сенс цього етапу в тому, аби дитина переконалася, що вона дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте.
   Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу піде на те, або інше завдання і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома, або знаходитися в іншій кімнаті. Сенс цього етапу у тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної  роботи. Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил? А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу («щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався…») ?
Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй ?

 Тож будьте гарним прикладом для вашої дитини і допоможіть їй!

Чого не варто робити батькам в період пандемії. Поради психологів. 

        Різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
Не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати какао з печивом.

Слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;

пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!
Щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.
       Підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.
Розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;
по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;
      сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;
дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

Хочу сказати усім батькам, які опинилися вдома з дітьми на карантині: ви не самі, ми разом у цьому човні, тож треба колективно видихнути і зробити переоцінку наших очікувань.

Діти — надзвичайно стійкі, вони швидко оговтаються від карантину. Єдине, що треба контролювати і батькам, і дітям, це ставлення до пандемії: воно може бути або позитивне, або негативне. Яким би воно не було, прошу вас не втрачати надію.

Що ви можете робити зараз? Любити своїх дітей. Якщо маєте кількох дітей, присвячуйте час цілковито і якісно спершу одній, а потім другій дитині — дайте кожній свою повну увагу і присутність.

Формальна освіта дуже важлива, про це ніхто не сперечається. Але більш важливим є закласти основи для навчання упродовж життя, і зараз саме час це зробити: показати цінність навчання за різних життєвих обставин. Ви самі можете багато чого навчитися у ваших дітей — як грати в нову комп’ютерну гру чи вивчити разом танець для TikTok.

Карантин — чудова можливість навчити дітей життєвих навичок: як правильно прати, як приготувати собі обід. Покажіть дітям, як ви ведете сімейний бюджет, розкажіть про свою роботу.

                 Шкільний психолог.